Моріс Метерлінк: біографія та етапи його життєвого шляху

Моріс Метерлінк

Моріс Метерлінк - бельгійський поет і драматург Моріс Метерлінк, лауреат Нобелівської премії (1911), залишив яскравий слід в історії європейської драматургії. Метерлінк, подібно до Ібсена чи Стріндберга, був справжнім першовідкривачем у царині "нової драми", визначним теоретиком і драматургом європейського символістського театру.

Моріс Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в місті Льєж, Бельгія, в родині багатого нотаріуса. Його сім'я була франкомовна, і це зіграло важливу роль у подальшій кар'єрі письменника, оскільки більшість своїх творів він писав саме французькою мовою. Метерлінк отримав класичну освіту, а в юнацькі роки виявляв інтерес до мистецтва і літератури, хоча спочатку вирішив слідувати родинній традиції і зайнятися правом.

Після закінчення юридичного факультету Гентського університету в 1885 році він отримав право на адвокатську практику, однак вже в той час його справжнім покликанням була література. Перші спроби писати були у вигляді віршів і п'єс, багато з яких не збереглися або були знищені самим автором. Відносно раннього віку Метерлінк вирішив повністю присвятити себе письменницькій діяльності.

У 1896 році Метерлінк переїхав до Франції, де оселився переважно в Парижі. Там він зблизився з представниками символістського руху, що позначилося на його творчості. Це був період, коли письменник сформував свою філософію життя і став популярним завдяки своїй глибокій рефлексії на тему людської долі, смерті, існування і щастя. Він переживав складний період особистісних і творчих пошуків, однак саме в цей час його твори почали набувати широкої популярності.

Протягом своєї кар'єри Метерлінк написав чимало п'єс, філософських есе, а також дослідження природних явищ, зокрема, життя комах. Всі ці твори відзначалися унікальним підходом до теми існування та природи людини. Його здобутки в літературі були визнані на міжнародному рівні, і в 1911 році він був удостоєний Нобелівської премії з літератури за свою багатогранну діяльність, особливо за його драматичні твори, які відзначалися оригінальністю і поетичною глибиною.

У 1940 році, через загрозу німецької окупації, Метерлінк емігрував до США. Однак, через проблеми зі здоров'ям, він повернувся до Франції в 1947 році, де прожив останні роки свого життя. Помер він 6 травня 1949 року в Ніцці від серцевого нападу.

Найвизначніші твори Метерлінка

Моріс Метерлінк – один із основоположників символістського руху, який вніс значний вклад у розвиток сучасної європейської літератури. Його творчість була глибоко зв'язана з метафізичними пошуками, філософією, естетикою та символізмом. Метерлінк відчував атмосферу кінця століття і створював свої твори, які часто перебували на межі між реальністю та символічним світом. Його п'єси, поезія і філософські есе закликають до пошуку істин, які залишаються прихованими від людського розуму, і до роздумів над життям, смертю і долею людини.

У своїх творах він не лише створював драматургію мовчання та натяків, але й часто звертався до містичних тем, досліджуючи внутрішнє життя людини. Завдяки такій підходу Метерлінк став не лише важливою постаттю в літературі, а й філософом, чия думка визначила багато естетичних ідеалів свого часу.

Твори Моріса Метерлінка:

• «Теплиці» (1889) 

Перша збірка поезій Метерлінка. Вона відображає його період становлення як письменника, позначений песимізмом і відчуттям душевної втоми. Під впливом символізму поет використовує натяки, туманну атмосферу і зображує стан внутрішньої боротьби і страждання.

• «Принцеса Мален» (1889) 

Перша драматична п'єса, що принесла Метерлінку популярність. Цей філософський твір описує трагедію принцеси, яка виявляється безпомічною перед силами, які контролюють її долю. П'єса порушує питання кохання, смерті і боротьби з незрозумілими силами, що керують життям.

• «Непрошена» (1890) 

Одноактна п'єса, в якій розглядається тема незадоволення життям та пошуків щастя і любові. Через символічні образи і туманну атмосферу Метерлінк виводить на поверхню психологічний стан героїв, які намагаються знайти своє місце в світі.

• «Сліпі» (1890) 

Ще одна одноактна п'єса, яка досліджує теми темряви, ізоляції і пошуку сенсу життя. Герої цієї п'єси є символами сліпоти, яку можна трактувати як метафору духовної ізоляції і незнання.

• «Пелеас і Мелісанда» (1893) 

Одна з найвідоміших п'єс Метерлінка, що стала важливим етапом у розвитку символістського театру. Тема п'єси — ідеальна, але трагічна любов між Пелеасом і Мелісандою. У ній досліджуються внутрішні пристрасті героїв, їхні переживання, які ведуть до трагедії. П'єса стала важливою віхою для символістів, оскільки спонукала до переосмислення театральних традицій.

• «Смерть Тентажиля» (1894) 

Драма, в якій досліджується тема смерті і її ролі в житті людини. Цей твір продовжує розвивати філософські мотиви, що з'явилися в попередніх п'єсах, і є ще одним прикладом символістського підходу до театру.

• «Аглавена і Селізетта» (1896) 

П'єса, яка розглядає людські стосунки через призму символістських ідей. Метерлінк знову звертається до теми смертності і невизначеності людського існування.

• «Скарб упокорених» (1896) 

Філософський трактат, в якому Метерлінк закликає до самоспоглядання і пізнання істин через особистий досвід. Він підкреслює важливість внутрішнього пошуку і самопізнання в процесі духовного розвитку.

• «Мудрість і доля» (1898) 

У цьому творі Метерлінк розмірковує над тим, що таке мудрість і як вона може допомогти людині зрозуміти свою долю. Трактат має глибокий метафізичний зміст і пропонує читачам новий погляд на життя і смерть.

• «Потаємний храм» (1902) 

Філософське дослідження, яке завершується ідеєю внутрішнього пошуку і важливості пізнання для людини. Твір пропонує концепцію духовної мудрості і вказує на шлях до пізнання через самоосмислення.

• «Життя бджіл» (1901) 

Твір, в якому Метерлінк застосовує свої спостереження за природою для розкриття філософських ідей. Він досліджує, як у природі існують певні закономірності, які можна порівняти з людським життям. Цей твір став важливим етапом у розвитку метафізики у творчості Метерлінка.

• «Життя мурашок» (1930) 

Останнє велике есе Метерлінка, в якому він продовжує свої спостереження за природою. Він використовує метафору мурашок, щоб говорити про людське суспільство і його взаємодію, підкреслюючи важливість колективної діяльності для досягнення гармонії.

• «Синій птах» (1908) 

Найвідоміша п'єса Метерлінка, що стала квінтесенцією його символістських ідей. У «Синьому птаху» він використовує казкову форму для вираження глибоких філософських і метафізичних тем. Твір розповідає про пошук щастя і духовної істини, що розкривається через казкові образи та символи.

Ці твори демонструють багатогранність творчості Моріса Метерлінка, який вміло поєднував символізм з глибокими філософськими пошуками. Він був одним із перших, хто започаткував нову естетику в театрі та літературі, що вплинула на розвиток європейської культури XX століття.

Моріс Метерлінк в українському літературному контексті

Творчість Моріса Метерлінка мала значний вплив на українську літературу кінця XIX — початку XX століття. Його п’єси були перекладені й адаптовані багатьма відомими українськими письменниками та перекладачами, зокрема Лесею Українкою, Євгеном Тимченком, Марією Грінченко, Наталею Кобринською та іншими. Переклади Метерлінка допомогли донести символістську драму до українського читача, сприяючи розвитку нових літературних форм та поширенню нових ідей серед української інтелігенції.

Ось деякі з основних перекладів творів Метерлінка на українську мову:

1. Леся Українка — «Неминуча» (1901)
2. Євген Тимченко — «Сліпці» (1909), «Непроханий гість», «Всередині», «Синя пташка» (1918)
3. Марія Грінченко — «Монна Ванна» (1907)
4. Наталя Кобринська — «Синьобородий і Оріяна» (1913)
5. М. Антонюк — «Непроханий гість» (1918)
6. Павло Долина та Василь Миляєв — «Чудо святого Антонія» (1919)
7. Федір Крушинський — «Монна Ванна» (1923)

Переклади цих творів значною мірою вплинули на українське літературне середовище, надихаючи таких видатних письменників, як Іван Франко, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський та Олександр Олесь. Під час радянської епохи твори Метерлінка також перекладались, зокрема, «Синій птах» був переведений Максимом Рильським і Надією Гордієнко-Андріановою, хоча окремим виданням твір так і не вийшов.

Драматургія Метерлінка стала об'єктом численних літературознавчих досліджень. До її вивчення зверталися такі видатні науковці, як Іван Франко, Леся Українка, О. Білецький, М. Рильський, К. Шахова, Я. Кравець, Д. Чистяк та інші. Першою українською дисертацією, присвяченою творчості Метерлінка, стала робота Д. Чистяка — «Лінгвопоетика міфологічного інтертексту в ранній драматургії М. Метерлінка» (2012). Основні положення цієї роботи були викладені в навчальному посібнику Д. Чистяка «Лінгвоміфопоетичний аналіз художнього тексту» (Київ: Журнал «Радуга», 2015).

Теоретичні відомості

Статистика

Презентація

Гугл-форма